Більше ніж 90% енергії людство отримує із природної сировини органічного походження (нафта, газ, вугілля, дрова, торф та інше). За оцінками експертів і до 2040 року ця частка аж ніяк не стане нижчою за 80%. Тверде паливо, про яке йдеться – це органічна сировина, доцільна для спалювання в теплогенеруючих пристроях в модифікованому (задля підвищення його технологічних та енергетичних (паливних) характеристик) або природному станах.
Цікавість до біопалива, що виникла останніми десятиріччями, пов’язана з теоріями парникового ефекту, вичерпності викопних та відновлюваності рослинних ресурсів, доцільності, виходячи з цього, диверсифікації паливного балансу за рахунок більш широкого використання рослин. При цьому для України додаткове значення має скорочення критичного імпорту викопних видів сировини.
Зрозуміло, що найближчим часом використання поновлюваного палива буде змінюватися, вдосконалюватися, але не скорочуватися.
Сировиною для твердого біопалива є всілякі трави, кущі, дерева краще в стані низької вологості.
Не завжди використання рослинної сировини в природному стані має сенс. Достатньо, наприклад, порахувати кошт, потрібний на збір, доставку, накопичення, подачу в теплогенератор соломи в природному стані (хай нехтуючи комбайновими витратами, що зазвичай відносять до витрат на здобуття збіжжя), щоб побачити, що результат не відповідає витраченим зусиллям. Та зовсім інший результат матиме обрахунок використання у вигляді палива із переробленої соломи.
Тверде біопаливо в сучасному розумінні – це рослини, які оброблені задля отримання з них максимальної кількості тепла та надання їм зручної для логістики і зберігання форми.
Наведене визначення не оговорює стан сировини на початок його переробки в паливо, внаслідок чого визначення охоплює і викопну тверду рослинну сировину – торф, буре або кам’яне вугілля низької якості, відходи їх збагачення та упорядковані відходи життєдіяльності живих організмів тощо.